Архів за місяць: Серпень 2011

Cторінка дитячої поезії Володимира Нагорняка

ДитсадокЗ книги “Дитсадівський розмов-ляль-ник”

Україна, м.Херсон

Кулінарія Тобі, дощику, зварю борщику!
Ди- ди- ди – дощику, йди
на поля, на сади,
дощику, йди.
Дам-дам-дам – тобі, дощику,
зварю борщику
у великім горщику,
Дмо-дмо-дмо – разом і поїмо;
на поля, на сади,
дощику, йди –
Ди-ди-ди!

Секрет зеленого борщу
- У зелений борщ,
Андрію,
Я щавлію
Не жалію.
Що то за борщ,
За зелений,
Андрію,
Без щавлію?

Хрумка
Хрумка-хрумка-хрумкотів:
Що давали, все поїв.
Не давали—також хопнув!
Ви ж дивіться, щоб не лопнув,
Бо, якщо він лопне, діти,
Хто тут буде хрумкотіти?

Хомство
– Я – Хома,
Він-хом”ячок:
Батько – я,
Він – мій синок…
– І що це значить?
– Навчаю
Хом”ячка
Хом”ячить!

Богатир
– Богатир – я! Знайте скрізь:
Скільки я, ніхто не з”їсть!

Рудоля та рудолятко
Корова – перша буква Ка –
Дає багато молока,
А роги в неї, мов корона.
Рудоля, – наша це корова, -
Що народила нам телятко –
Смішне, веселе Рудолятко.
Корово – перша буква Ка –
Телятко хоче молока.

На вигоні
Залетів на вигін гедзь,
Та такий здоровий,
Я йому сказала: “Геть!”,
Щоб паслись корови,
Щоб давали молока…
Я – Ганнуся, я така!

Свинство
– Які чудесні поросята…
– Чому ж дітей навчає мати?
Якщо й надалі буде так, як нині,
Повиростають… свині!

Гавчик
Гавчик наш все «гав!» та «гав!»–
Ну, не терпить Гавчик гав!
А до чого вперта ж гава:
– Гарна я, дивися, гарна!

Воркіт-вовкодав
– Нам казав учора Вовка…
– Що казав?
– Що бачив вовка.
– А прийшов сусідський Миша
І казав…
– Сказав що?
– Миша!
– Кіт Воркіт…
– Ось він, присів…
– Вовка того вчора з?їв.
– Вовк…
– Нещасний вовк не знав,
Що Воркіт наш – вовкодав!

Куди-куди?!
– Ди-ди-ди! –
Не туди!
– А куди?
– Длаг-длаг-длаг!
Що, на дах?
– Що на ньому, на даху?
– Кук-ку-рі-ку!
– Кук-ку-рі-ку!

Хатній джміль
– Джміль – не міль – Гуде, лякає.
– Хлопче мій,
Джміль не кусає.
– А чого він, тільки де – Гуде?!

Пісня
Ет – написав Поет
вірш – сонет
Ета – радіо й газета
славили Поета.
Еант – почув Музикант –
молодий талант.
Естав – всю ніч не спав:
пісню писав.
Еилася – пісня народилася,
рікою полилася.
Етуліти – по всьому—усьому світу
співали пісню цю діти.

Хто співав?
- Хто учора тут співав
І, мабуть, на скрипці грав? –
В цуценяти запитав,
І почув від нього: «Гав!»
Зразу ж кинувся до гав,
І у гав я запитав:
- Хто учора тут співав
І, мабуть, на скрипці грав?–
Й говорить не захотіли:
Наче листя, відлетіли.
Мені що? Хотів я знати
Хто уміє так співати.

Ців-ців чув спів
- Хлопчику-горобчику,
Де ти був?
Хлопчику-горобчику,
Що ти чув?
- Був я в лісі, був я в полі,
Був-був-був.
Заспівала пісню Оля –
Чув-чув-чув.
Ців-ців-ців—
Прилетів!

Віртуоз біля ос
– Біля дуба, біля ос
Грав на скрипці віртуоз.
– Біля дуба?
– Біля ос?
– Танцював хто?
– Віртуоз.
– Не зрозуміли оси
Гру віртуози.

Мамина колискова

Мамина колисковаЗбірка народних колисанок під упорядкуванням Марії Пилипчак.

Тривалість: 01:01:38

Перелік колисанок:

1. Повішу колиску
2. Ой, ходить сон
3. Колисала баба діда
4. Люляй, люляй, колишу ті
5. Ой, ходить сон
6. Го-на, го-на-на
7. Люлі налетіли гулі
8. Спи, Ісусе
9. Ой, ти кіт, воркіт
10. Ой, коточок
11. Леле, леле
12. Киця мура
13. Котику сіренький
14. Ой, на кота – воркота
15. Ходить котко
16. Ой, люлі, котів два
17. Коти з’їли барана
18. Гойда, гойдаша
19. Колиш бабо
20. Ой ну, ну коту
21. Ходить сонко по вулиці
22. Ой, ну, люлі
23. А-а,, ходить зайчик
24. Ой, ходить сон
25. Ходить зайчик
26. Ой, ну, котару
27. Колисала баба діда
28. Ой, ходить сон

Читати далі »

Українські народні казки та колисанки

Казки та колисанкиУкраїнські народні казки та колисанки – аудіо mp3 (479,04 Mb)

Перелік казок:
Вовк і козенята.
Заяче сало.
Кирило Кожумяка.
Коза-дереза.
Колобок.
Кривенька качечка.
Лев та заєць.
Лисиця та рак.
Журавель і лисиця.
Іван Побиван.
Ківш лиха.
Козаки і смерть.
Котик і півник.
Лебідь рак і щука.
Лисиця і шпак.
Лисичка-сестра.
Лисичка кума.
Лисичка-суддя.
Милосердна Пані.
Названий батько.
Мудра дівчина.
Пан коцький.
Покотигорошко.
Про липку.
Про дідову дочку і бабину дочку.
Ріпка.
Про правду і кривду.
Рукавичка.
Сірко.
Солом”яний бичок.
Телесик.
Хитрий заєць.

Читати далі »

Казки Шарля Перро українською

Казки французького письменника українською мовою, загальна тривалість: 3 год, 34 хв

Об’єм: 157.34 Mb

Перелік казок:
01. Зачарована красуня
02. Червона Шапочка
03. Синя Борода
04. Кіт у чоботях
05. Чарівниці
06. Попелюшка, або кришталевий черевичок
07. Ріке-чубчик
08. Хлопчик-Мізинчик
09. Химерні бажання
10. Спритна принцеса, або Пригоди розумниці
11. Осляча шкура

Читати далі »

24 Травня – День слов’янської писемності та культури

Кирило (близько 827—869 рр.) та Мефодiй (близько 815—885 рр.) — брати з Солунi (Салонiки). Це вiдомi проповiдники вiри християнської, слов’янськi просвiтителi, якi створили слов’янську абетку. у 863 роцi братiв було запрошено з Вiзантiї князем Ростиславом до Великоморавської держави. Мета — ведення богослужiння слов’янською мовою. Цi освiтнi та релiгiйнi дiячi здiйснили переклад з грецької мови старослов’янською основних богослужбових книг.

Отже, цього дня проводяться урочистi заходи на згадку про Кирила та Мефодiя, якi дуже багато зробили для розвитку слов’янської писемностi та культури.

23 Травня – День святого Симона Зілота

Це дуже давнє язичницьке свято, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потiм був зведеннй на Володимирську кафедру. Вiн склав дев’ять переказiв про святих Печерських угодникiв, якi эгодом лягли в основу Києво-Печерського патерика.

Народна традицiя пов’язує назву не з iменем апостола, а зi словом “зiлля”, можливо “золото”. До речi, у цей день може пощастити — людина зовсiм випадково знайде скарб.

За народними уявленнями, цього дня чарiвницi та знахарки йдуть до лiсу эбирати магiчне зiлля. Збирати чудодiйнi рослини слiд правильно: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а потiм обернутися на захiд i зiрвати рослину, супроводжуючи дії спецiальними примовляннями. Зiбране зiлля вживають вiд усяких хвороб.

Пiсля того як усе необхiдне зiлля зiбране, i молодицi, i старi баби сiдають до святкового столу. Iнодi роблять навпаки: спочатку готують усiлякий смачний харч, а потiм iдуть разом до лiсу.

Старi люди кажуть, що збирати чарiвне зiлля необхiдно обов’язково без одягу, оскiльки в противному разi рослини не матимуть сили при лiкуваннi. Тiльки дiтям дозволяється не роздягатися. Ще одна умова: зібрати зілля треба до того, як роса впаде, бо після вже воно сили не матиме.

Важливий момент: майже всі європейські народи мають традицію очищення водою цього дня, то ж купайтеся на здоров’я!

22 Травня – День святого Миколи Чудотворця

Микола ЧудотворецьСвято було започатковане в ХI столiттi папою Урбаном II. Це католицьке свято — день перенесення мощiв святого Миколи Чудотворця з мiста Лiкiя до мiста Бар (Iталiя). Але, незважаючи на те, що населення України — здебiльшого православнi християни, це свято у нас прижилося.

Святий Микола Чудотворець (IV столiття) вiд самого дитинства й до смертi вiв благочестивий спосiб життя, суворо дотримувався Божих заповiдей. Єпископ вiн був мудрий і милосердний, i вiдкрито і потай допомагав усiм, хто потребував його допомоги, захищав тих, хто мав потребу у захистi. На 1 Вселенському соборi святий Микола ревно захищав православну вiру вiд єретикiв. За життя вiн молитвами здiйснив багато чудес.

Цей святий здавна вважається покровителем мореплавцiв. Чорноморськi моряки вважають, що iснує два Миколи-заступники: мокрий i морський. Мокрий керує водами, а морський відповiдальний за кораблi. Рибалки й моряки намагаються мати при собi iкону із зображенням цього святого, щоб уберегтися вiд бiди на водi.

За народною традицiєю, на Миколу Чудотворця можна починати стригти овець, сiяти гречку, а також слiд уперше виводити коней у поле. Із цiєї нагоди священики читали молитви, вiдправляли службу Божу, кропили коней свяченою водою, щоб вiд нечистої сили захистити.

15 Травня – Міжнародний день сім’ї

День сім’їУ 1989 роцi Асамблея ООН проголосила 1994 рiк Міжнародним роком сiм’ї. Мета — поглиблення розумiння питань родини, об’єднання можливостей рiзних краiн для вирiшення всiх найсерйознiших питань, пов’язаних iз сiм’єю. Запровадження свята було викликано стурбованiстю свiтової спiльноти сучасним положенням родини та її значенням у процесi виховання підростаючого поколiння.

Отже, 20 вересня 1993 року вiдповiдно до резолюцiї Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сiм’ї.

9 Травня – День Перемоги

День ПеремогиУ серпнi 1939 року керiвництво СРСР пiдписало пакт про ненапад iз Нiмеччиною, намагючись вiдтягнути початок вiйни, передумови для початку якої вже на той момент склалися. У вереснi 1939 року було пiдписано угоду про дружбу та кордон iз Нiмеччиною та секретнi протоколи. За змiстом згаданi протоколи жодним чином не були сумiсні з нормами мiжнародного права, вони пiдривали авторитет i престиж СРСР.

Нiякi запобiжнi заходи не змогли зупинити початок вiйни, Нiмеччина взялася безпосередньо до пiдготовки нападу на СРСР у 1940 роцi. 22 червня 1941 року фашистська Нiмеччина здiйснила пiдступний напад на СРСР. Уряд СРСР бун не готовий до вiйни: занепад економiки, вiдсутнiсть достатньої кiлькостi квалiфiкованих вiйськових, досить складна полiтична ситуацiя тощо.

Пiсля дуже тривалої та виснажливої Великої Вiтчизняної вiйни 8 травня 1945 року в нiмецькому мiстi Карлсхорстi представники нiмецького верховного командування пiдписали акт про безумовну капiтуляцiю Нiмеччини.

Отже, надзвичайно важливим етапом у життi нашої країни стала Велика Вiтчизняна вiйна. Вона певним чином вiдображує зв’язок поколiнь, визначає прiоритети нашого суспiльства та держави, пiдносить велич народного духу, його вольнолюбну сутнiсть, iсторичну мудрiсть, здатнiсть до самопожертви та небачену стiйкiсть.

Узагалi перемога над фашистською Нiмеччиною 9 травня 1945 року — це одна з найвизначнiших подiй свiтової iсторії, нацiональна та вiйськова гордiсть нашого народу. Ця епохальна подiя свiтової цивiлiзацiї визначила подальший розвиток сучасного свiту. Саме ця подiя об’єднала народ перед обличчям спiльної бiди. На боротьбу з фашистськими загарбниками пiднявся весь люд — і малi, і старi, і чоловiки, і жiнки. Весь народ сприйняв цю вiйну як справедливу, саященну, всенародну. Отже, ворогу не вдалося створити в нашiй країнi сировинного придатка, розколоти її за нацiональним або якимось iншим принципом. Ворог був покараний справедливо.

У день Перемоги в багатьох церквах і храмах нашої країни здiйснюються богослужiння за упокiй душ загиблих у вiйнi людей, за тих, хто вiддав своє життя заради мирного майбутнього наступних поколiнь.

День матері

День матеріНа вiдмiну вiд 8 Березня, день матерi — це свято не всiх представниць прекрасної статi, а тiльки матерiв i вагiтних жiнок. День матерi вiдзначають у багатьох країнах свiту, щоправда, у рiзний час.

На думку ряду дослiдникiв, традицiя святкування дня матерi сягає корiнням жiночих містерiй давнього Риму. Давньоримськi жiночi мiстерiї призначалися для шанування матерi всiх богiв — Великої богинi. Давнi греки вiдзначають день матерi з часiв античностi. Тодi це було свято на честь богинi Геї. Зараз греки вiдзначають день матерi 9 травня. А в Узбекистанi свято 8 Березня вiдзначають як день матерi. Аргентинцi та iндiйцi вiдзначають день матерi у жовтнi, iспанцi, серби й португальцi — у груднi, вiрмени — у квiтнi.

Англiйцi в VI столiттi святкували Материнську недiлю — четверту недiлю Великого посту. Цей день був присвячений шануванню матерiв країни. Аде поступово свято набуло iншого значення: шанувати стали не матерiв, а Матiр Церкву.

У Сполучених Штатах Америки день матерi вiдзначають з 1907 року кожного другого вiвторка травня, а з 1914 року президент Вудро Вiльсон зробив дей день офiцiйним святом. Але вперше день матерi американцi вiдзначили в 1872 родi з iнiцiативи Джулiї Вард Хоу, але це було бiльше святкування дня миру, нiж Дня матерi. З 1927 року день матерi вiдзначають у Фiнляндiї, з 1992 року — в Естонiї.

Кожен другий вiвторок травня вiдзначають день матерi Данiя, Фiнляндiя, Італiя, Мальта, Туреччина, Японiя, Австралiя, Бельгiя, Естонiя, Україна. Кожної четвертоi недiлi листопада починаючи з 1998 року день матерi вiдзначають росiяни. А в Бiлорусi це свято припадає на 14 жовтня та святкується починаючи з 1996 року.

В Українi день матерi святкують з 1929 року. Спочатку це свято “оселилося” в Галичинi. З плином часу воно було дещо забуте, але зараз ми знову шануємо день матерi. Цього дня дiти влаштовують урочистi заходи для своїх матусь i бабусь, намагаються їм у всьому догодити, виготовляють власноруч листiвки та подарунки. Зазвичай пiдготуватися до свята дитинi допомагає тато — бере активну участь у пiдготовцi святкових подарункiв, порається на кухнi тощо.

Можливо, було б дуже добре, якби цей день набув ще бiльшого значення в очах суспiльства, щоб матерi вiдчували пошану до їхньої важкої та натхненної працi з виховання дитини, щоб поважання матерi було не одноденним святом, а моральною системою поведiнки.

« Старіші публікації