Істинна правда

- Жахлива подія! – сказала курка, що проживала зовсім на іншому кінці міста, а не там, де трапилася подія. – Жахлива подія в курятнику! Я просто не смію тепер ночувати одна! Добре, що нас багато на нашесте!

І вона прийнялася розповідати, так так, що у всіх курей перинки повставали сторчма, а в півня скулився гребінець. Так, так, щира правда!

Але ми почнемо спочатку, а почалося все в курятнику на іншому кінці міста.

Сонце сідало, і всі кури вже були на нашесте. Одна з них, біла куцоніжка, курка у всіх відносинах добропорядне й поважна, справно несуче покладене число яєць, сівши зручніше, стала перед сном чиститися й розправляти дзьобом перинки. І от одна маленька перинка вилетіла й упала на підлогу.

- Ач, як полетіло! – сказала курка. – Ну, ні чого, чим більше я чищуся, тим роблюся гарніше!

Це було сказано так, у жарт, – курка взагалі була веселої вдачі, але це нітрохи не заважало їй бути, як уже сказано, досить і досить почтенною куркою. З тим вона й заснула.

У курятнику було темно. Кури всі сиділи поруч, і та, що сиділа пліч-о-пліч із нашою куркою, не спала ще; вона не те, щоб навмисно підслухувала слова сусідки, а так, слухала краєм вуха, – так адже й треба, якщо хочеш жити у світі із ближніми! І от вона не стерпіла й шепнула іншій своїй сусідці:

- Чула? Я не бажаю називати імен, але отут є курка, що готова вискубати собі все пір’я, щоб тільки бути покрасивее. Будь я півнем, я б нехтувала її!

Саме над курми сиділа в гнізді сова із чоловіком і дитинками; у сов вуха гострі, і вони не упустили жодного слова сусідки. Всі вони при цьому посилено обертали очами, а совиха махала крильми, точно опахалами.

- Тс-З! Не слухайте, дитинки! Втім, ви, звичайно, уже чули? Я теж. Ах! Просто вуха в’януть! Одна з курей до того забулася, що прийнялася вискубувати собі пір’я прямо на очах у півня!

- Prenez gade aux enfants [обережніше, тут діти (франц.)] – сказав сова-батько. – Дітям зовсім не слід слухати подібні речі!

- Треба буде все-таки розповісти про цьому нашій сусідці сові, вона така мила особа! – И совиха полетіла до сусідки.

- В-Гу, у-гу! – загукали потім обидві сови прямо над сусіднім голубником. – Ви чули? Ви чули? В-Гу! Одна курка вискубала собі все пір’я через півня! Вона змерзне, змерзне до смерті! Якщо вже не змерзнула! В-Гу!

- Курей-Курей! Де, де? – воркотали голуби. |

- На сусідньому дворі! Це майже на моїх очах було! Просто непристойно й говорити об цьому, але це щира правда!

- Віримо, віримо! – сказали голуби й заворкотали сидячої внизу курям:

- Курей-Курей! Одна курка, говорять, навіть дві, вискубали собі все пір’я, щоб вирізнитися перед півнем! Ризикована витівка! Можна адже простудитися й умерти, так вони вуж і вмерли!

- Кукареку! – замів півень, злітаючи на забір. – Проспитеся. – У нього самого ока ще зовсім сліпалися від сну, а він вуж кричав:

- Три курки загинули від нещасної любові до півня! Вони вискубали собі все пір’я! Така бридка історія! Не хочу мовчати про неї! Нехай рознесеться по всьому світлу!

- Нехай, нехай! – запищали кажани, закудахтали кури, закричали півні. – Нехай, нехай!

І історія рознеслася – знадвору у двір, з курятника в курятник і дійшла нарешті до того місця, звідки пішла.

- П’ять курок, – розповідалося отут, – вискубали собі все пір’я, щоб показати, хто з них більше схуд від любові до півня! Потім вони заклювали один одного на смерть, у ганьбу й посоромлення всьому своєму роду й у збиток своїм хазяям!

Курка, що упустила одну перинку, звичайно, не довідалася своєї власної історії й, як курка у всіх відносинах поважна, сказала:

- Я нехтую цих курей! Але таких адже багато! Про подібні речі не можна, однак, мовчати! І я, зі своєї сторони, зроблю всі, щоб історія ця потрапила в газети! Нехай рознесеться по всьому світлу – ці кури й весь їхній рід коштують того!

І в газетах дійсно надрукували всю історію, і це щира правда: одній маленькій перинці куди як не важко перетворитися в цілих п’ять курей!

Схожі публікації

• .