12 Місяців

Коли кохаєш кого-небуть, твої повіки постійно здіймаються і опускаються, вверх-вниз, а з-під них сипляться зірочки…

Якщо ти не кохаєш – ти ні в якому разі не повинен говорити “я кохаю тебе”. Але якщо кохаєш, то повинен говорити це постійно. Люди забувають…

Найбільше мене любить мама. Щось не видно щоб на ніч мене ще хто-небуть цілував…

Кохання – це коли мама бачить тата в туалеті і не думає, що це негарно…

Кохання – це коли ти їдеш з кимось разом поїсти і віддаєш йому більшу частину своєї картоплі і не вимагаєш нічого замість того…

Якщо хтось любить тебе, він по-особливому вимовляє твоє ім’я. І ти знаєш, що твоє ім’я знаходиться в безпеці, поки воно знаходиться у його роті.

Я знаю, що моя сестра мене любить, тому-що вона віддає мені свої старі речі, а їй, при цьому доводиться купувати собі нові.

Якщо ти хочеш навчитися кохати краще, тобі варто почати з того, кого ти терпіти не можеш.

Побачивши що дядечко плаче, хлопчик зайшов до нього в двір, заліз на коліна і просто сидів там. Коли ж мама запитала, що такого він сказав сусідові, хлопчик відповів: “Нічого, я просто допоміг йому плакати”.

Кохання – це коли ти кажеш хлопчику, що тобі подобається його сорочка і він носить її потім кожен день…

Кохання – це коли мама готує каву татові і робить ковток, перед тим як подати йому горнятко, щоб бути певною що кава добра.

• миє руки в собачій мисці;
• наполовину залізла в пральну машину;
• облизує татові черевики;
• складає татові шкарпетки в унітаз;
• розмазує мамину косметику по дзеркалі, розмальовуючи своє відображення;
• перевіряє, чи не оселився хто в розетці;
• прогризла використаний чайний пакетик і тягне його за собою на шнурочку, залидаючи на підлозі мокрі чаїнки;
• жує мамині глянцеві журнали;
• старанно обсмоктує запхану в розетку зарядку для телефону;
• склала усе, що могла дістати, у пральну машину;
• вилизує стаканчик з-під йогурту,котрий мама щойно викинула у смітник;
• їсть із собачої миски;
• ховає татові в сумку свої іграшки;
• розлила йогурт на диван і тепер розмазує;
• відсилає 84 порожніх SMS на той самий номер;
• включає комп і натискає кнопки DVD-ROMa та “RESET” поки комп не збожеволіє;
• дзвонить з маминомго мобільного або набирає міжнародний номер на міському телефоні;
• розмазує мамин крем для обличчя по підлозі;
• акуратно підстригає ляльок або кота;
• дбайливо перекладає чисту і попрасовану білизну із шухляд комода в кошик для брудної білизни;
• миє руки в унітазі.

Чи не правда, знайомі ситуації? Список далеко не повний – пропоную продовжити його самим

У неділю дивимося “У світі тварин”. Показують велику кількість мишей, просто мишачий мурашник!
Бабуся: Бе-Е…
Іринка: Навіщо бе-е? Дивися, як багато мишей!.. На першому каналі!!!

Теж згадалося на тему ….
Ідемо від метро через парк. Там дівчата бажаючих на конях катають. І от один коник стоїть і гадить, і сморід на весь парк. І от я, якось не подумавши: “Ой! ФУУУУУ” На що мені моя дочка:”А чого фу, коняшками пахне!”

Дворічна донька друзів переказує казку про Червону Шапочку:
Червона Шапочка пішла в ліс і загукала! (заблукала)

Мені подруга розповіла. Сидять на кухні, тато годує дочку (1,5 року). Та все вередує, їсти не хоче. Тато їй і каже: поводься пристойно, а то мама буде лаятися. А дочка подивилася на нього так серйозно й видає: ГРУБІЯНИШ? Вже не знаю, де вона цього набралася…

Сьогодні на вулиці холоднеча жахлива, звичайно гуляти не йдемо. А вчора Дмитрик вперше зліпив з татом сніговика. Сьогодні він не раз підбігав до вікна, подивиться на сніг і починає проситися гуляти, а я йому пояснюю, що сьогодні ніяк не можна, дуууууже холодно, і так кілька разів.
Потім бачу, стоїть Дмитрик, носиком у віконце вперся й говорить так сумно: “Не працює”.
Я його запитую: “Що не працює ?”
Дмитро: “Вулиця сьогодні не працює”.

Дивимося фільм по телевізору (що взагалі явище вкрай рідке). Дочка сидить поруч, уп’явшись в екран.
Я їй кажу: “Оксанко, це фільм для дорослих. Ти, доця, коли підростеш, теж будеш дивитися дорослі фільми, а поки ще рано, добре?”
Буквально через п’ять хвилин бачу, що моя ляля дряпається на спинку дивану, залізла й сіла стовпчиком, знову вп’явшись в екран.
“Оксанко, ну ми ж домовлялися?”- дивуюся я;
“Мамо, але я вже геть яка більша стала!” – заявляє дочка.

Дуже стали цікавити усілякі прикмети ( наприклад якщо чорна кішка дорогу перейде що буде?)
Ідемо із садка, вона розповідає:
“Мамо! А якщо вб’єш мураху – дощ піде? Ну є ж прикмета така? Ми в садку експеримент проводили.”
Я завагалася з відповіддю, постаралася не розсміятися, а то вона дуже ображається коли над її словами сміються.
Розсмішило не стільки прикмета, скільки слово експеримент, наведене в доречному значенні.

Прокинулася на дачі вся гаряча, варена. Сидить усім незадоволена. Я почала на неї дути (хотіла як краще), а вона мені заявляє:
“Мама не дми на мене – я тобі не обід”.

Діана (4 рочки):
— А я й не знала, що у бабусь бувають дні народження.

Леся (4 рочки 7 місяців) завинила. Ми з татом її сваримо. Леся каже:
— А я, коли народилася, думала, що ви добрі!

Марійка (3,5 рочки) хворіє. Лежить, дивиться мультик. Я заглядаю кімнату і запитую:
— Марійко, чим мультик закінчився?
Марія відповідає:
— Рекламою.

Сашко їсть абрикосу:
— Вона гірка! На тобі, дідусю!
— Так вона ж гірка!
— Та ні, тобі буде смачно!

Михайлик (2 рочки 9 місяців) дивиться, як мама підводить брови олівцем і каже:
— Мамо, ти чому на собі малюєш?

• “Намагається нагодувати мене цвітною капустою: як реагувати?!”
• “Не какав всього 2 дні, як врятуватися від трубочки, Дюфалака, клізми й т.п.?”
• “Сос!!!! Мама всю ніч спить!”
• “Як вам стільчик Чіко-Поллі?”
• “Не дають обдирати шпалери!”
• “Як підкрастися до кота?”
• “Похід у районну поліклініку. Накипіло”
• “Не дає розкидати котячий наповнювач. Як реагувати?”
• “Укладає спати в 9 вечора. Як боротися?”
• “Мої фотки з голою попою в Інтернеті. Як із цим боротися?”
• “Відпочинок за кордоном. А чи варто брати із собою батьків?”
• “Гра на губі й інші способи творчого самовираження”
• “Чому пачки серветок вистачає тільки на половину кімнати й де мама тримає другу?”
• “Що повинна вміти мама в 27 з половиною років?”

[детальніше...]