|
ЛІТЕРАТУРА -
Казки
|
Ганс Християн Андерсен
Жила-Була штопальна голка. Вона так високо задирала свій гострий носик, немов була принаймні тонкою швейною голкою.
– Обережніше! – сказала вона пальцям, які виймали її з коробки. – Не упустите мене! Якщо я впаду, те, звичайно, втрачуся. Я занадто тонка.
– Начебто вуж! – відповіли пальці й міцно обхопили штопальну голку.
– От бачите, – сказала штопальна голка, – я ходжу не одна. За мною тягнеться ціла звита! – И вона потягнула за собою довгу нитку, але тільки без вузлика.
|
|
ЛІТЕРАТУРА -
Казки
|
|
А.С.Пушкін
(довільний переклад керпро)
Жив старий зі своєю старою біля самого синього моря Жили вони в старій землянці Рівно тридцять і три роки.
|
|
ЛІТЕРАТУРА -
Казки
|
Джанні Родарі
ГЛАВА ПЕРША, у якій Чиполлоне віддавив ногу принцові Лимону
Чиполлино був сином Чиполлоне. І було в нього сім братів: Чиполлет- те, Чиполлотто, Чиполлочча, Чиполлучча й так далі - самі підходящі імена для чесної цибульної сім'ї. Люди вони були гарні, треба прямо ска- зать, так тільки не везло їм у житті. Що ж поробиш: де лук, там і сльози.
|
|
ЛІТЕРАТУРА -
Казки
|
|
Жили-були дідусь та бабуся. Була в них внучка Маруся. Зібралися раз подружки в ліс по гриби та по ягоди. Прийшли кликати із собою й Марусю.
- Дідусю, бабусю, - каже Маруся, - відпустіть мене в ліс з подружками!
Дідусь із бабусею відповідають:
-Іди, тільки дивися від подружок не відставай, а то заблудишся.
|
|
ГУМОР -
Дитячі перли
|
У неділю дивимося "У світі тварин". Показують велику кількість мишей, просто мишачий мурашник! Бабуся: Бе-Е... Іринка: Навіщо бе-е? Дивися, як багато мишей!.. На першому каналі!!! *********
Теж згадалося на тему .... Ідемо від метро через парк. Там дівчата бажаючих на конях катають. І от один коник стоїть і гадить, і сморід на весь парк. І от я, якось не подумавши: "Ой! ФУУУУУ" На що мені моя дочка:"А чого фу, коняшками пахне!"
|
|
ПІЗНАВАЛЬНЕ -
Цікаве
|
|
Прийшов час купувати вашому малюкові перший велосипед - триколісник.
|
|
ГУМОР -
Дитячі перли
|
|
Дивимося фільм по телевізору (що взагалі явище вкрай рідке). Дочка сидить поруч, уп'явшись в екран. Я їй кажу: "Оксанко, це фільм для дорослих. Ти, доця, коли підростеш, теж будеш дивитися дорослі фільми, а поки ще рано, добре?" Буквально через п'ять хвилин бачу, що моя ляля дряпається на спинку дивану, залізла й сіла стовпчиком, знову вп'явшись в екран. "Оксанко, ну ми ж домовлялися?"- дивуюся я; "Мамо, але я вже геть яка більша стала!" - заявляє дочка. ********* Дуже стали цікавити усілякі прикмети ( наприклад якщо чорна кішка дорогу перейде що буде?) Ідемо із садка, вона розповідає: "Мамо! А якщо вб’єш мураху - дощ піде? Ну є ж прикмета така? Ми в садку експеримент проводили." Я завагалася з відповіддю, постаралася не розсміятися, а то вона дуже ображається коли над її словами сміються. Розсмішило не стільки прикмета, скільки слово експеримент, наведене в доречному значенні. ********* Прокинулася на дачі вся гаряча, варена. Сидить усім незадоволена. Я почала на неї дути (хотіла як краще), а вона мені заявляє: "Мама не дми на мене - я тобі не обід".
|
|
ПІЗНАВАЛЬНЕ -
Цікаве
|
|
Розповідати про те, що в нинішній час, телевізор, інтернет і інші засоби розваг й комунікацій дуже сильно відтіснили книги, думаю, змісту особливого немає.
|
|
ПІЗНАВАЛЬНЕ -
Цікаве
|
|
Календарі бувають різні: відривні, де кожен аркуш — це один день, перекидні — по одному дню або місяцю на кожній сторінці, календарі-плакати, де цілий рік на одному аркуші.
|
|
ГУМОР -
Дитячі перли
|
|
Дворічна донька друзів переказує казку про Червону Шапочку: Червона Шапочка пішла в ліс і загукала! (заблукала)
* * *
Мені подруга розповіла. Сидять на кухні, тато годує дочку (1,5 року). Та все вередує, їсти не хоче. Тато їй і каже: поводься пристойно, а то мама буде лаятися. А дочка подивилася на нього так серйозно й видає: ГРУБІЯНИШ? Вже не знаю, де вона цього набралася...
* * *
Сьогодні на вулиці холоднеча жахлива, звичайно гуляти не йдемо. А вчора Дмитрик вперше зліпив з татом сніговика. Сьогодні він не раз підбігав до вікна, подивиться на сніг і починає проситися гуляти, а я йому пояснюю, що сьогодні ніяк не можна, дуууууже холодно, і так кілька разів. Потім бачу, стоїть Дмитрик, носиком у віконце вперся й говорить так сумно: "Не працює". Я його запитую: "Що не працює ?" Дмитро: "Вулиця сьогодні не працює".
|
|