Надзвичайно легкий спосіб навчання дітей усній лічбі

Оригінал статті на www.7steps-to-book.com

14 жовтня – Покрови пресвятої Богородиці

Сьогодні святкуємо Покрови пресвятої Богородиці

21 Вересня – Різдво Пресвятої Богородиці

сьогодні – Різдво Пресвятої Богородиці

Українські народні казки

Українські народні казкиУкраїнські

Кількість сторінок: 205

Формат: pdf

Размір: 7.6 Мб


[детальніше...]

Cторінка дитячої поезії Володимира Нагорняка

ДитсадокЗ книги “Дитсадівський розмов-ляль-ник”

Україна, м.Херсон

Кулінарія Тобі, дощику, зварю борщику!
Ди- ди- ди – дощику, йди
на поля, на сади,
дощику, йди.
Дам-дам-дам – тобі, дощику,
зварю борщику
у великім горщику,
Дмо-дмо-дмо – разом і поїмо;
на поля, на сади,
дощику, йди –
Ди-ди-ди!

Секрет зеленого борщу
- У зелений борщ,
Андрію,
Я щавлію
Не жалію.
Що то за борщ,
За зелений,
Андрію,
Без щавлію?

Хрумка
Хрумка-хрумка-хрумкотів:
Що давали, все поїв.
Не давали—також хопнув!
Ви ж дивіться, щоб не лопнув,
Бо, якщо він лопне, діти,
Хто тут буде хрумкотіти?

Хомство
– Я – Хома,
Він-хом”ячок:
Батько – я,
Він – мій синок…
– І що це значить?
– Навчаю
Хом”ячка
Хом”ячить!

Богатир
– Богатир – я! Знайте скрізь:
Скільки я, ніхто не з”їсть!

Рудоля та рудолятко
Корова – перша буква Ка –
Дає багато молока,
А роги в неї, мов корона.
Рудоля, – наша це корова, -
Що народила нам телятко –
Смішне, веселе Рудолятко.
Корово – перша буква Ка –
Телятко хоче молока.

На вигоні
Залетів на вигін гедзь,
Та такий здоровий,
Я йому сказала: “Геть!”,
Щоб паслись корови,
Щоб давали молока…
Я – Ганнуся, я така!

Свинство
– Які чудесні поросята…
– Чому ж дітей навчає мати?
Якщо й надалі буде так, як нині,
Повиростають… свині!

Гавчик
Гавчик наш все «гав!» та «гав!»–
Ну, не терпить Гавчик гав!
А до чого вперта ж гава:
– Гарна я, дивися, гарна!

Воркіт-вовкодав
– Нам казав учора Вовка…
– Що казав?
– Що бачив вовка.
– А прийшов сусідський Миша
І казав…
– Сказав що?
– Миша!
– Кіт Воркіт…
– Ось він, присів…
– Вовка того вчора з?їв.
– Вовк…
– Нещасний вовк не знав,
Що Воркіт наш – вовкодав!

Куди-куди?!
– Ди-ди-ди! –
Не туди!
– А куди?
– Длаг-длаг-длаг!
Що, на дах?
– Що на ньому, на даху?
– Кук-ку-рі-ку!
– Кук-ку-рі-ку!

Хатній джміль
– Джміль – не міль – Гуде, лякає.
– Хлопче мій,
Джміль не кусає.
– А чого він, тільки де – Гуде?!

Пісня
Ет – написав Поет
вірш – сонет
Ета – радіо й газета
славили Поета.
Еант – почув Музикант –
молодий талант.
Естав – всю ніч не спав:
пісню писав.
Еилася – пісня народилася,
рікою полилася.
Етуліти – по всьому—усьому світу
співали пісню цю діти.

Хто співав?
- Хто учора тут співав
І, мабуть, на скрипці грав? –
В цуценяти запитав,
І почув від нього: «Гав!»
Зразу ж кинувся до гав,
І у гав я запитав:
- Хто учора тут співав
І, мабуть, на скрипці грав?–
Й говорить не захотіли:
Наче листя, відлетіли.
Мені що? Хотів я знати
Хто уміє так співати.

Ців-ців чув спів
- Хлопчику-горобчику,
Де ти був?
Хлопчику-горобчику,
Що ти чув?
- Був я в лісі, був я в полі,
Був-був-був.
Заспівала пісню Оля –
Чув-чув-чув.
Ців-ців-ців—
Прилетів!

Віртуоз біля ос
– Біля дуба, біля ос
Грав на скрипці віртуоз.
– Біля дуба?
– Біля ос?
– Танцював хто?
– Віртуоз.
– Не зрозуміли оси
Гру віртуози.

Мамина колискова

Мамина колисковаЗбірка народних колисанок під упорядкуванням Марії Пилипчак.

Тривалість: 01:01:38

Перелік колисанок:

1. Повішу колиску
2. Ой, ходить сон
3. Колисала баба діда
4. Люляй, люляй, колишу ті
5. Ой, ходить сон
6. Го-на, го-на-на
7. Люлі налетіли гулі
8. Спи, Ісусе
9. Ой, ти кіт, воркіт
10. Ой, коточок
11. Леле, леле
12. Киця мура
13. Котику сіренький
14. Ой, на кота – воркота
15. Ходить котко
16. Ой, люлі, котів два
17. Коти з’їли барана
18. Гойда, гойдаша
19. Колиш бабо
20. Ой ну, ну коту
21. Ходить сонко по вулиці
22. Ой, ну, люлі
23. А-а,, ходить зайчик
24. Ой, ходить сон
25. Ходить зайчик
26. Ой, ну, котару
27. Колисала баба діда
28. Ой, ходить сон

[детальніше...]

Українські народні казки та колисанки

Казки та колисанкиУкраїнські та – аудіо mp3 (479,04 Mb)

Перелік казок:
Вовк і козенята.
Заяче сало.
Кирило Кожумяка.
Коза-дереза.
Колобок.
Кривенька качечка.
Лев та заєць.
Лисиця та рак.
Журавель і лисиця.
Іван Побиван.
Ківш лиха.
Козаки і смерть.
Котик і півник.
Лебідь рак і щука.
Лисиця і шпак.
Лисичка-сестра.
Лисичка кума.
Лисичка-суддя.
Милосердна Пані.
Названий батько.
Мудра дівчина.
Пан коцький.
Покотигорошко.
Про липку.
Про дідову дочку і бабину дочку.
Ріпка.
Про правду і кривду.
Рукавичка.
Сірко.
Солом”яний бичок.
Телесик.
Хитрий заєць.

[детальніше...]

Казки Шарля Перро українською

Казки французького письменника українською мовою, загальна тривалість: 3 год, 34 хв

Об’єм: 157.34 Mb

Перелік казок:
01. Зачарована красуня
02. Червона Шапочка
03. Синя Борода
04. Кіт у чоботях
05. Чарівниці
06. Попелюшка, або кришталевий черевичок
07. Ріке-чубчик
08. Хлопчик-Мізинчик
09. Химерні бажання
10. Спритна принцеса, або Пригоди розумниці
11. Осляча шкура

[детальніше...]

24 Травня – День слов’янської писемності та культури

Кирило (близько 827—869 рр.) та Мефодiй (близько 815—885 рр.) — брати з Солунi (Салонiки). Це вiдомi проповiдники вiри християнської, слов’янськi просвiтителi, якi створили слов’янську абетку. у 863 роцi братiв було запрошено з Вiзантiї князем Ростиславом до Великоморавської держави. Мета — ведення богослужiння слов’янською мовою. Цi освiтнi та релiгiйнi дiячi здiйснили переклад з грецької мови старослов’янською основних богослужбових книг.

Отже, цього дня проводяться урочистi заходи на згадку про Кирила та Мефодiя, якi дуже багато зробили для розвитку слов’янської писемностi та культури.

23 Травня – День святого Симона Зілота

Це дуже давнє язичницьке свято, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потiм був зведеннй на Володимирську кафедру. Вiн склав дев’ять переказiв про святих Печерських угодникiв, якi эгодом лягли в основу Києво-Печерського патерика.

Народна традицiя пов’язує назву не з iменем апостола, а зi словом “зiлля”, можливо “золото”. До речi, у цей день може пощастити — людина зовсiм випадково знайде скарб.

За народними уявленнями, цього дня чарiвницi та знахарки йдуть до лiсу эбирати магiчне зiлля. Збирати чудодiйнi рослини слiд правильно: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а потiм обернутися на захiд i зiрвати рослину, супроводжуючи дії спецiальними примовляннями. Зiбране зiлля вживають вiд усяких хвороб.

Пiсля того як усе необхiдне зiлля зiбране, i молодицi, i старi баби сiдають до святкового столу. Iнодi роблять навпаки: спочатку готують усiлякий смачний харч, а потiм iдуть разом до лiсу.

Старi люди кажуть, що збирати чарiвне зiлля необхiдно обов’язково без одягу, оскiльки в противному разi рослини не матимуть сили при лiкуваннi. Тiльки дiтям дозволяється не роздягатися. Ще одна умова: зібрати зілля треба до того, як роса впаде, бо після вже воно сили не матиме.

Важливий момент: майже всі європейські народи мають традицію очищення водою цього дня, то ж купайтеся на здоров’я!