Навіть якщо у вас сутужно з фантазією, разом з дитиною ви зможете придумати казку. У цьому вам допоможуть прийоми, описані у книзі Джанні Родарі «Граматика фантазії».
Діти дуже люблять слухати казки. Можна щовечора читати давно відомі вам книжки з чарівними героями, а можна придумати нові казки разом з дитиною.
Знаменитий італійський дитячий письменник Джанні Родарі написав книгу "Граматика фантазії", в якій виклав кілька десятків прийомів, які допомагають придумувати різні історії. Виявляється, це зовсім не складно і так цікаво!
А що далі?
Запропонуйте своїй дитині задумати щось неживе, а самі задумайте, відповідно, щось живе (або навпаки). Вийде пара слів. Наприклад, холодильник і кішка. Запропонуйте дитині або придумайте самі історію з цими словами.
Можна не придумувати щось абсолютно нове, переробити стару казочку. Для цього можна взяти якусь відому народну і осучаснити її, веселіше буде, якщо введете якийсь комічний персонаж, якого не було в казці.
Не менш цікаво розказувати казку «навиворіт». Наприклад, Червона шапочка – зла, а вовк – добрий, або папа Карло тримає ляльковий театр, а Карабас-Барабас – зробив Буратіно.
- «І жили вони довго і щасливо», дочитала я і закрила книжку, - розповідає мама п’ятирічного Романа Ольга Баранюк. - А малий каже: а що далі? У них були діти? Довелося придумувати і дітей, і рибок у акваріумі:)
Справді, всі казки мають гарне закінчення. Попелюшка виходить заміж за принца, троє поросят проганяють злого вовка, а що ж далі? Підключайте свою фантазію та допоможіть придумати дитині продовження казочки.
Можна зробити і «салат» з казок: Кіт у чоботях нехай подружиться з Дюймовочкою, а троє поросят - з Білосніжкою, наприклад.
Скляні чоловічки
В книзі Джанні Родарі чоловічок зроблений зі скла, він особливий і життя його також. Чоловічок прозорий і усі можуть читати його думки. Скло легко може розбитися, тому увесь дім його м’який, а на тротуарі – матраци. Можна разом з дитиною придумати паперового чоловічка, наприклад. Він може мандрувати, коли подує вітер, складатися у кораблик, а одного разу потоваришує з чорнильним чоловічком. Таким чином можна придумати цікаву історію про пригоди казкових чоловічків.
Розповіді для маленьких можна складати, ожививши предмети, що знаходяться на столі чи у кімнаті. Для цього не потрібно багато часу, іноді казки навіть допомагають у вихованні дитини.
Чотирирічна Оленка вранці не дуже любить снідати. Але якось мама розказала їй казочку про Вередливу Картопельку, яка любить бешкетувати, не хоче їсти, ходити в садочок і взагалі страшенна капризуля. З тих пір Оленці не треба розповідати казку за сніданком. Вона сама придумує пригоди Картопельки. І у її казці Картопелька вже не вередлива, а слухняна і у неї вже з’явилися друзі Помідорчик, Цибулька і смугаста Ворона.
Колективна казка
Увечері, коли збирається вся сім’я можна пограти у гру, яку придумав Франко Пассаторе. Вона полягає в тому, щоб колективно придумати і проілюструвати розповідь. Для гри заготовлюються, наприклад, 50 карток з наклеєними на них різноманітними картинками, вирізаними з газет і журналів. Ведучий пропонує кому-небудь вийняти зі стосу, не дивлячись, одну картку. Перший учасник гри починає свою розповідь по картці, по-своєму описуючи її, решта уважно слухають, готуючись продовжити цю розповідь вже по своїй картці. Сусід, якому дістанеться продовжити розповідь, розкриваючи сенс наступної картки, повинен пов'язати свою частину з попередньою і проілюструвати подальший хід оповідання малюнком. На останнього розповідача покладається завдання придумати кінець.
«З тих пір як його величність оголосив, що наша нація є найвища у світі, нам наказано начисто забути іноземні мови!»
Євгеній Шварц «Голий король»
«Просунуті» батьки запитують, чи потрібно дітям віком 1 рік вводити іноземні мови?! Ми думаємо, що якщо вдома у вас є дві активні мови, то обов'язково потрібно говорити з дітьми на двох мовах, намагаючись їх не змішувати. Але штучно вводити іноземну мову, що ви, може бути, і знаєте прекрасно, але будинку на ньому не спілкуєтеся, до року точно не потрібно. Дайте йому розібратися з рідним!
Дуже багато батьків уважають, що, для того, щоб бути справедливими родителями, вони повинні однаково ставитися до своїх дітей. Насправді, це не зовсім так.
Дуже багато батьків уважають, що, для того, щоб бути справедливими родителями, вони повинні однаково ставитися до своїх дітей. Насправді, це не зовсім так. Батьки можуть по-різному ставитися й виховувати своїх дітей навіть при невеликій різниці у віці, але тільки якщо самі діти сприймають таке відношення як справедливе. Наприклад, серйозному, що відповідально підходить до справи дитині можна доручити більший обсяг обов'язків по будинку, чим його більше безвідповідальному братові, і в той же час дозволити йому більше самостійності й менше контролювати його. І батьки при цьому не повинні терзатися почуттям провини. Але важливо, щоб діти добре розуміли причини такого диференційованого підходу.
Розповідати про те, що в нинішній час, телевізор, інтернет і інші засоби розваг й комунікацій дуже сильно відтіснили книги, думаю, змісту особливого немає.
Календарі бувають різні: відривні, де кожен аркуш — це один день, перекидні — по одному дню або місяцю на кожній сторінці, календарі-плакати, де цілий рік на одному аркуші.