Здавна гори мали символічне значення. Звернiть увагу: майже всi стародавиi мiста побудованi на горах. Гори здавна були мiсцями язичницьких богослужiнь і судiв для народiв Європи, часто ставали місцями поховання померлих. У нашого народу теж є урочиста традицiя насипання гори над померлою людиною. Загалом, майже в усiх слов’ян с традицiя святкування Красної гiрки.

Вiд цього дня починається весняно-лiтнiй сезон весiлля. Красний — значить весняний, позитивний, радiсний. Крiм того, червоний колiр асоцiюється з кров’ю та очисною силою вогню і сонця.

Красна гiрка має ще одну назву — свято Ляля. Ляля передбачає водiння хороводу на честь Лада й Лади. Лада — це слов’янська Венера, язичницька богиня краси й кохання. Крiм того, до обов’язкiв входило слiдкування за гармонiйним спiвiснуванням подружжя, стосунками матерi-годувальницi й дитини. Така або подiбна богиня є в мiфологiчних системах рiзних народiв. Щодо того, хто такий Ладо, думки дослiдникiв роэходяться: однi вважають, що це чоловiк Лади, iншi — що Лада й Ладо — це одна iстота. У будь-якому разi це божество радостi та эгоди, яке безперечно, заслуговує на св’ято на свою честь.

Дiвчата обирають з-помiж себе найдостойнiшу, найвродливiшу дiвчину — Лелю, святково вбирають i садять на почесне мiсце та кладуть поруч частування. Потiм навколо обраноi Лелi водять хороводи, супроводжуючи їх спiвами. Пiзнiше до спiвiв та iгор приєднуються й хлопцi. І в цьому разi додаються iгри з поцiлунками, замовляннями, "не пусканнями" та iн.

Народнi прикмети:

• Якщо вночi паморозь, значить, буде сорок ранкових морозiв на все лiто,  поки хлiб у полi стоiть.